Президент

Реформи в нашій країні – це косметичний ремонт в прогнилому будинку.

Стару систему потрібно зносити. Прописати нові базові закони і затвердити їх на всенародному референдумі, щоб більше ніхто не міг міняти закони під себе. Тому наступний Президент повинен прийти тільки на 2 роки і тільки для того, щоб змінити систему.

Гілки влади повинні бути рівноправні:

  1. Якщо людям подобається Президент, то вони автоматично голосують і за його партію. Тому більшість в Раді формує Президент. Виходить злиття двох гілок влади – законодавчої та виконавчої. Тому Генпрокурора, як представника контролюючого органу, повинна обирати парламентська неорганізована «меншість» простою більшістю с числа прийнявших в голосуванні депутатів. «Більшість» за Генпрокурора не голосує. Це урівноважить гілки влади. Підпис під постановою Верховної Ради про призначення Генерального прокурора ставлять всі депутати, які проголосували «за».  (Хто ставить свій підпис при призначенні Ген прокурора, той його контролює).
  2. Закон про імпічмент повинен працювати для всіх держслужбовців всіх рангів. Наприклад, призначають некваліфіковану людину і всі терплять, бо його кришує хтось зверху. Одночасно у ВР створюється постійно діюча комісія «з Імпічменту», яка готує документи до суду. Голова комісії обирається з парламентської «меншості».
  3. Незалежність судової гілки влади від Президента можна зробити наступним чином: скасувати в Законі України Про судоустрій і статус суддів пункт 15 у статті 70, розділу IV, де посаду судді підписує Президент. Рішення про призначення судді на посаду повинна приймати Вища кваліфікаційна комісія суддів України як остаточна інстанція. Цей факт відобразити в пункті 14 статті 70 розділу IV Закону України Про судоустрій і статус суддів.
  4. Незалежність Конституційного суду – Президент призначає тільки 20% складу Конституційного суду. Змінити в Конституція України стаття 106 пункт 22. 20% – Верховна Рада. 60% – Колегія суддів, на першому етапі з міжнародними наглядачами.
  5. Незалежність ЦВК. Щоб на ЦВК не впливав адміністративний ресурс, 60% ЦВК повинна формувати парламентська меншість, 20% – Президент, 20% – Верховна Рада.

Таким чином будуть урівноважені гілки влади. «Більшість» має владу, «меншість» має контроль. Виборами керує «меншість», але «більшість» має широкі можливості для адміністративного контролю.